Попри складну епідеміологічну ситуацію в Україні та світі загалом, громадська організація СК “Серпантин” не припиняла своєї діяльності. Звичайно, за останній рік умови локдауну змінили звичний режим роботи організації. Довелося скасувати ряд заходів. Але разом з тим, не втрачаючи мотивації, знаходячи нові можливості та реалізуючи сміливі ідеї, 25 вересня до Міжнародного дня туризму, членами Спортивного клубу було здійснено туристичне сходження на гору Говерла.
Своїми спогадами діляться Діана Луцак ст. гр. ТУ-31 “Наша подорож в Карпати, мета якої була піднятись на Говерлу була дуже цікавою та пізнавальною. З самого початку і до кінця все проходило дуже організовано. Їхавши близько шести годин, ми і не помітили якшвидко пройшов час в дорозі, бо весело спілкувались з викладачами та слухали гарну музику. Зупинившись у Яремче, ми були вражені красою водоспаду Пробій та навколишніми краєвидами, крім цього купили сувеніри, зробили фото та дізнались багато цікавого. Неподалік Яремче знаходиться село Микуличин у якому ми зупинились на два дні. Приїхавши сюди, нас привітно зустріла Анна Василівна, власниця будинку, та допомогла нам поселитися у кімнати. Кожна з них була чистою і дуже затишною, ми почували себе як вдома.У нас були дві ванні кімнати та велика простора кухня. Краєвиди поблизу будинку були неймовірними. Відпочивши від дороги, зранку ми поснідали, зібрались та всі дружньо поїхали у сторону Говерли. Приблизно за дві години ми були на місці. Спочатку шлях здавався не складним, адже йшли ми по лісі, проте пізніше, піднімаючись вгору, з’явилось каміння по якому підніматись ставало складніше. Чим вище, тим більше нас дивували неймовірні краєвиди що були навколо. Опинившись на горі Говерлянка, ми відчули як починає ставати холодніше і з’являється туман, проте це нас не злякало і ми долали шлях далі. Через сильний вітер підніматись вгору ставало все складніше і складніше, проте попри труднощі, ми впевнено дійшли до нашої основної мети, та підкорили найвищу вершину України. Піднявшись на вершечок Говерли, ми всі разом заспівали гімн нашої держави, розгорнули прапор та зробили багато фото. Зійшовши вниз, купили сувеніри і втомлені, проте задоволені повернулись в будинок. Кожен з нас був дуже щасливим, адже ми довели перш за все собі, що можемо все, головне не опускати руки. Ця подорож подарувала нам віру в себе та багато позитивних емоцій і моментів, які точно назавжди закарбуються у нашій пам’яті. Ми дуже вдячні викладачам за те, що подарували нам таку можливість і надіємось, що попереду буде ще багато подорожей і ми разом відвідаємо багато чарівних куточків нашої країни”.
і Христина Зубрицька ст. гр. ТУ-21 “Хотілось би трішки розповісти про нашу мадрівку на г. Говерла. Саме я була там вперше , як і багато з нас. Та це залишилось одним з найприємніших спогадів та подорожей від нашого коледжу. Емоції незабутні. Ми стали однією командою за такий короткий час. Та знайшли нових друзів з якими просиджували вечора з чаєм та печевом після сходження на г. Говерла. Основною підтримкою для студентів це були наші викладачі. Просто нереально круті люди, які можуть все зрозуміти та допомгти з будь-яким питанням. Одним словом поїздка була грандіозна та сподобалась точно всім”.
